Коли ви берете гроші у борг у банку чи іншої фінансової організації, це називається кредитом. Такі позики видаються із конкретними графіками платежів. І після закінчення терміну дії кредитного договору необхідно повністю виплатити всю суму, включаючи відсотки за кредитною ставкою.
Історія кредиту
Уже в давні часи (понад 3000 років тому) люди зрозуміли, наскільки може бути корисним та зручним кредитування. Гроші в борг під відсотки можна було взяти у Стародавньому Єгипті, Вавилоні та Ассирії. До того ж умови кредитування кілька тисяч років тому були дуже суворими. Позичальник, який зумів вчасно розплатитися за кредитом, ставав рабом свого кредитора. На той час кредити брали переважно з метою виживання. Наприклад, щоб селянин мав можливість купити зерно і забезпечити свою сім'ю їжею. Або це були позики на якісь інші особисті життєво важливі потреби.
В античні часи історія кредиту трохи змінилася. У цей час людської цивілізації головними кредиторами стали храми, які у ролі резервних фондів, якщо раптом станеться неврожай. У Стародавньому Римі теж була практика кредитування, яку називали борговою ямою. Якщо позичальник було розрахуватися за боргами, його садили на місяць у яму. У тому випадку, коли родичі не приходили і не виплачували кредит за нього протягом місяця, позичальник ставав рабом кредитора на три роки. У ту ж епоху кредити дедалі частіше стали брати не лише для особистих потреб, а й для фінансової підтримки торгівлі.
У Середньовіччі проти кредитів активно виступала церковна влада, вважаючи їх гріховною практикою. 1179 року папа римський Олександр III навіть ввів заборону на видачі позик під відсотки. За порушення цієї заборони могли відлучити від церкви, що на ті часи було дуже серйозним покаранням. А в 1274 році папа Григорій X і зовсім прийняв рішення виганяти всіх, хто порушив заборону на кредитування з держави. Але з цих обмежень нічого не вийшло, тому що замість стандартних кредитів почали використовувати векселі. У результаті прибуток почали отримувати торгуючи цінними паперами, а чи не надаючи гроші. Починаючи з XIV століття, у європейських державах векселі продовжували використовувати ще одне століття.
Перші комерційні банки з'явилися у Європі у XVI столітті. На той час вплив церкви на державу був уже не таким сильним, а отже, нічого не заважало появі фінансових організацій, що видають позички під відсотки. Влада не намагалася заборонити практику кредитування, а намагалася регулювати цю систему, встановлюючи максимально допустимий розмір процентної ставки. Причому поступово ставка ставала дедалі нижчою. Спочатку її встановили лише на рівні 10% на рік, потім вона знизилася до 6%. І це відбувалося у всіх європейських країнах. Робилося це більше на користь знатного стану, саме його представники почали часто брати кредити, щоб придбати предмети розкоші або розпочати якийсь міжусобний військовий конфлікт.
За часів промислової революції кредитування стало максимально схожим на сучасне. Замість лихварів з'явилися повноцінні комерційні банки із мережею філій. А після завершення Другої світової війни активно почало розвиватися споживче кредитування, оскільки банки почали розвивати ринок приватних кредитів.
Цікаві факти
- Перший закон про кредит було прийнято вавилонським царем Хаммурапі. Згідно з цією постановою, із позичальника можна було брати відсоток не більше третини від суми кредиту. Якщо кредитор порушував таке правило, його могли зобов'язати віддати весь борг позичальнику.
- Відомий письменник Олександр Дюма, який є автором твору «Три мушкетери» та низки інших книг, свого часу отримав прізвисько «вічний боржник». В 1852 суд Парижа прийняв позови від 53 кредиторів, загальна сума боргу становила 107 тисяч франків. Втім, самого письменника це мало хвилювало, він встиг втекти до Брюсселя.
- У індіанців квакіутл була практика залишати в заставі власне ім'я. І поки кредит не було погашено, ніхто не повинен звертатися до позичальника на ім'я.
- В Італії є банк, який видає кредити під заставу пармезану. Враховуючи, що згодом цей сир стає лише дорожчим, така застава є цілком вигідною для банку.
- Першу рекламу споживчого кредитування вигадав американець Крістофе Торнтон у 1730 році. Він продавав меблі та рекламував можливість для клієнтів оплачувати покупку раз на тиждень після придбання, а не усією сумою відразу.
У сучасному світі кредити є основою економіки. Купівля житла та машини, оплата навчання та багато інших споживчих витрат ведуться через отримання позик під відсотки. А в бізнесі та виробництві без кредитів неможливо досягти динамічного розвитку компанії. Тому кредити є сьогодення і будуть у майбутньому, без них світова економіка вже не зможе вижити.
